Коли я був юнаком, перше, що я завжди робив, коли приходив додому зі школи, це запитував: «Хтось є вдома?». Зазвичай, я чув відповідь моєї мами: «Так, синку, я тут». Завжди було приємно чути її голос і відчувати запах свіжозвареного супу на плиті. Потім мама запитувала: «Як пройшов твій день?». Звичайно, я був готовий поділитися пригодами, труднощами та успіхами.

Але пам'ятаю, як іноді повертався додому в порожній дім. Є щось жахливе в порожніх кімнатах, коли ти звик жити в родині. Навіть якщо в будинку тепло і багато  їжі — це все одно не те. Мені хотілося чиєїсь присутності, хотілося, щоб хтось запитав: «як пройшов день?»

Я не сумніваюся, що любов моїх батьків зробила дуже багато для того, щоб сформувати мене таким, яким я є сьогодні. Крім того, стосунки з моїми 4-ма братами й 3-ма сестрами також мали позитивний вплив на моє життя.

Сім'я — це Божа ідея. Він створив першу сім'ю, Адама і Єву, й помістив їх в Едемський сад. Він задумав сім'ю як ідеальне місце для зростання в любові. В межах сім'ї любов знаходить унікальне і життєво важливе місце у нашому житті. На жаль, наше суспільство робить все можливе, щоб зруйнувати Божий задум любові для сім'ї.

Ось три способи, за допомогою яких ми можемо чітко побачити, як любов інтегрована в Божий задум для сім'ї.

1. Сім'я забезпечує можливості для любові.

Сім'я є фундаментальною частиною Божого задуму для суспільства. Бог розподіляє ролі, які є життєво важливими для вираження любові. Чоловік та дружина, батьки та діти, навіть бабусі та дідусі. Кожна роль і кожні стосунки вчать нас піклуватися одне про одного, бути чутливими до потреб одне одного, підкорятися владі, служити та жертвувати заради інших. Ця структура не випадкова, вона відображає Божий порядок і намір у стосунках.

Ми можемо чітко бачити важливість сімейної структури в посланні апостола Павла до Ефесян:

Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливо. Шануй свого батька та матір — це перша заповідь з обітницею, — щоб тобі було добре і щоб ти був довголітній на землі. А ви, батьки, не дратуйте своїх дітей, а виховуйте їх у послусі та вченні Господа.
Еф. 6:1-4‍

2. Сім'я показує нам природу любові.

Сімейні стосунки віддзеркалюють якості Божої любові, такі як терпіння, прощення й жертовність. Через родинні зв'язки ми відчуваємо любов у багатьох її формах — безумовну любов батьків, вірність брата чи сестри, глибоку дружбу між чоловіком і дружиною у шлюбі. Ці стосунки є прямим відображенням Божої любові в нашому житті.

У Біблії ми маємо довгий список якостей любові, всі вони притаманні Богові і повинні бути присутніми у шлюбі:

Любов довго терпить, любов милосердна, не заздрить, любов не величається, не гордиться...
1 Кор. 13:4

3. Сім'я дає нам можливість любити та бути любимими.

У сім'ї ми маємо близькі стосунки з недосконалими людьми, і це може бути справді складним завданням. Проте, коли в сім'ї присутня любов, ви побачите, що стосунки міцно тримаються на милосерді та прощенні.

Іноді наша жертовність і любов до членів нашої сім'ї не повертається до нас. Це нагадує нам про необхідність любити самовіддано, як Бог любить нас. Люблячи свою сім'ю в складних обставинах, ми вчимося ставити їхні потреби вище за свої власні, а також можемо краще зрозуміти Божу любов до нас. Коли наша сім'я піклується про нас у відповідь, це приносить велику радість і задоволення.

…вибачаючи і прощаючи одне одному, коли хто проти кого має якусь скаргу. Як Христос простив вам, так само й ви робіть.
‍Кол. 3:13

Бог навіть описує Свої стосунки словами, які ми використовуємо в контексті сім'ї!

Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми звалися Божими дітьми! І такими ми є. Світ нас не знає, тому що Його не пізнав.  
Ів. 3:1

Зрештою, щоб мати справжню любов у сім'ї, ми повинні мати справжні стосунки з нашим люблячим Небесним Отцем. Вірою в Ісуса Христа ми можемо пізнати справжню любов і відчути чудодійну Божу благодать і прощення в нашому житті. Тільки коли ми стаємо дітьми Божими, ми можемо відображати Божу любов у наших сім'ях.

Божий задум для сім'ї прекрасний, він вплітає любов у саму її основу. Саме сімʼя є тою середою, де любов може зростати, демонструючи природу любові через стосунки в сім'ї та надаючи щоденні можливості дарувати й отримувати любов. Через призму сім'ї ми можемо на практиці побачити безумовну, терплячу Божу любов, що прощає все!