Хадсон Тейлор, подібно до безстрашного мандрівника, вирушив до далекого і загадкового Китаю, щоб нести світло Євангелія у найвіддаленіші куточки цієї країни. Він був піонером, який прокладав нові шляхи для поширення християнської віри. Тоді як багато місіонерів залишалися в прибережних містах, Тейлор сміливо вирушив у глибинку Китаю, у провінції, де раніше ніхто не чув про Христа. Він і його місіонери стали носити китайський одяг, вивчати мову і звичаї цієї країни.
Завдяки діяльності Тейлора і його місії по всьому Китаю стали з'являтися нові церкви та християнські громади. Немов насіння, посаджене в родючий ґрунт, воно дало сходи й принесло плоди. Тейлор заклав міцний фундамент для майбутнього зростання християнства в Китаї, і його вплив відчувається досі.
Серце юного Хадсона, палаюче ревнощами за Господом, було охоплене вогнем любові до Марії. Ця дівчина, сильна духом і ніжна серцем, відповіла йому взаємністю. У передчутті святого таїнства шлюбу, вони з радістю готувалися до з'єднання своїх життів перед лицем Божим.
Однак на шляху до вівтаря на них чекало випробування. Хадсон, рухомий співчуттям до голодуючих, віддав останні кошти на їхню їжу. Він опинився «на мілині». «Як же підтримає Господь нас у день нашого одруження?» — з трепетом думав він. Але віра їхня була непохитна, і на каміні, наче нагадування про Божу вірність, висіли сувої з іменами «Авенезер» (до цього місця допоміг нам Господь) і «Ієгова-ірі» (Бог вбачатиме) — символи Його милості та забезпечення.
І все ж серце Хадсона було неспокійним. «Чи гідна Марія такого життя, повного поневірянь і труднощів? Чи не занадто тяжким буде її хрест?» — запитував він себе. З молитвою в серці він звернувся до коханої: «Маріє, о, ангеле мій! Зваж ще раз своє рішення. Не хочу зв'язувати тебе обіцянкою, даною в пориві почуттів. Життя наше буде сповнене випробувань.» Але Марія, з лагідністю і мудрістю в очах, відповіла: «Хадсоне, коханий мій! Хіба забув ти, що я сирота і виросла в чужій країні. Усе життя мені був Батьком Сам Господь? Невже тепер я засумніваюся в Його промислі?»
І ось настав день їхнього вінчання. Марія, прекрасна у своїй скромній шовковій сукні та фаті, сяяла радістю і коханням. Хадсон, одягнений у простий бавовняний костюм (адже все своє майно він роздав нужденним), світився щастям. Їхній союз був освячений благодаттю Божою.
«О, яке блаженство одружуватися з жінкою, яку любиш ніжно і віддано!» — писав Хадсон через кілька тижнів. Марія стала для нього не тільки дружиною, а й вірним другом, помічницею і наставницею. Вона пом'якшила його запал, навчила мудрості й терпіння. З її допомогою Хадсон став більш зрілою і впевненою в собі людиною, готовою до великих справ на славу Божу.
